Пейзажна алея – це пішохідна алея на Старокиївській горі в історичному центрі Києва, прокладена вздовж давнього оборонного валу Верхнього міста. Звідси відкривається вид на Поділ і Дніпро, а з 2009 року тут стоять мозаїчні скульптури Костянтина Скритуцького. Вхід вільний, гуляти можна цілодобово.
Пейзажна алея в Києві поєднує дві зовсім різні історії. Одна – тисячолітня: тут був центр княжого міста і стояла Десятинна церква. Друга – зовсім свіжа: кішка-сороконіжка, лавки-коти й фонтани-зебри, які з’явилися завдяки мешканцям сусідніх будинків. Далі – де шукати алею, як до неї дістатись і що подивитися.
Пейзажна алея: де знаходиться?
Пейзажна алея розташована на Старокиївській горі над Подолом, між Володимирською вулицею, Великою Житомирською та Андріївським узвозом. Саме тут у часи Київської Русі було Верхнє місто – елітний квартал княжої столиці. Алея пролягає вздовж залишків земляного валу, який звели в X столітті за князя Володимира Святославича.
Для навігатора найпростіше ввести «Київ, Пейзажна алея», але точніший орієнтир – Національний музей історії України: алея починається поруч із ним. Якщо ви вже стоїте біля музею, загубитися складно. Вздовж алеї стоять понад 70 скульптур, тож на прогулянку краще закласти час, а не пробігати її дорогою кудись ще.
Пейзажна алея у Києві: адреса і входи
Звичайної поштової адреси Пейзажна алея у Києві не має, тому довідники вказують різні орієнтири. Одні наводять Десятинний провулок, 7А, інші – Національний музей історії України на вул. Володимирській, 2. Ще один вхід, за даними путівників, – прохід біля будинку № 34 на вулиці Великій Житомирській. Якщо їдете таксі, водію простіше назвати саме музей на Володимирській, 2.
Як доїхати до Пейзажної алеї?
До Пейзажної алеї найпростіше доїхати метро, а останню частину шляху пройти пішки. Найближчі станції – «Золоті ворота» і «Театральна», а деякі путівники називають ще «Майдан Незалежності» та «Поштову площу». Який варіант обрати, залежить від того, що ви хочете побачити дорогою.
Пейзажна алея Київ: як доїхати на метро
Найчастіше радять «Золоті ворота». Від станції треба дійти до перетину Володимирської та Великої Житомирської, а звідти – до музею історії. Скільки це займає, джерела оцінюють по-різному: від кількох хвилин до 20 хвилин пішки. Частково розбіжність пояснює Софійський собор: він стоїть по дорозі, і якщо зупинитися біля нього, прогулянка легко розтягується.
Приїхали поїздом на Центральний вокзал? Тоді зручно сісти на червону гілку на станції «Вокзальна» і без пересадок доїхати до «Театральної». Звідти до алеї – пішки через центр, повз Софійський собор. Такий маршрут добре підходить, якщо ви в Києві проїздом і маєте кілька вільних годин між поїздами.
Пейзажна алея: як дістатись пішки від Андріївського узвозу
Гуляєте Андріївським узвозом? Тоді до алеї можна піднятися пішки: тримайтеся правого боку, а біля Національного музею історії України поверніть праворуч. Путівники називають цей шлях найкоротшим. А ще так легко скласти кільце: піднятися узвозом, пройти Пейзажною алеєю і повернутися вниз.
Як обрати? Якщо ви починаєте прогулянку з метро і хочете захопити Софійський собор, логічніше йти від «Золотих воріт». Якщо ж уже гуляєте Подолом чи Андріївським узвозом, шлях знизу заощадить час і не змусить повертатися.
Що подивитися на Пейзажній алеї?
Найвідоміше на Пейзажній алеї – мозаїчні скульптури Костянтина Скритуцького, яких тут уже понад 70. Найбільша – 30-метрова синя кішка-сороконіжка з мозаїчною головою на стіні. Є фонтани у вигляді голів зебр і слона, лавки у формі кролика, кота і ворони, фігури за мотивами «Аліси в Дивокраї» та скульптура Маленького принца.
Дитячий сквер звели не за гроші міського бюджету, а за спонсорські кошти – зокрема й за гроші мешканців навколишніх будинків. Співавтором частини фігур називають Федора Баландіна. Коли саме відкрили сквер, джерела розходяться: одні пишуть про кінець 2008 року, інші – про 14 листопада 2009-го.
Та скульптури – лише половина алеї. Її й задумували заради краєвидів: з висоти Верхнього міста видно Поділ і Дніпро. Поруч – фундамент Десятинної церкви, першої кам’яної церкви Київської Русі. І стара липа: за однією з легенд, її посадив митрополит Петро Могила близько 400 років тому.
Пейзажна алея: історія створення
Пейзажну алею задумали на початку 1980-х до святкування 1500-річчя Києва за проєктом архітектора Авраама Мілецького. Вона мала стати частиною великого архітектурно-історичного заповідника «Стародавній Київ» з археологічним музеєм під відкритим небом і реконструкцією старовинних вулиць. Але з усього плану реалізували тільки саму алею.
Справжню популярність Пейзажна алея здобула вже після 2009 року, коли з’явився казковий сквер Скритуцького. Скульптор щороку додає нові роботи, а його мозаїчний стиль став упізнаваним по всьому Києву. Тож алея з оглядового майданчика перетворилася на одне з найвідоміших місць для прогулянок і фото в центрі.
Коли краще йти на Пейзажну алею?
Пейзажна алея відкрита цілодобово і цілий рік, тож прийти можна будь-коли. Хочете сфотографувати скульптури без натовпу? Зазвичай краще обрати ранок буднього дня: сквер задумували як дитячий майданчик, тому у вихідні тут, найімовірніше, більше родин із дітьми. А ввечері алея підійде для спокійної прогулянки з видом на Поділ.
FAQ
Чому алея називається Пейзажною?
Через краєвиди. Назву алея отримала за панорами Подолу і Дніпра, які відкриваються вздовж усього маршруту.
Хто такий Костянтин Скритуцький?
Це київський скульптор, автор мозаїчних фігур на Пейзажній алеї. Його впізнаваний стиль з’явився і в інших місцях столиці, тож його називають творцем багатьох незвичайних київських пам’яток.
Що ще подивитися поруч?
Поруч із алеєю – Національний музей історії України, руїни Десятинної церкви та Андріївський узвіз з пам’ятником «За двома зайцями». У межах короткої прогулянки також Софійський і Михайлівський собори та Золоті ворота.
Пейзажна алея в Києві – це вид на Поділ, тисячолітні вали Верхнього міста і казкові мозаїки на одній прогулянці. Найзручніше прийти сюди від «Золотих воріт» або піднятися Андріївським узвозом і поєднати алею з іншими пам’ятками старого центру.
Сплануйте маршрут: вийдіть на станції «Золоті ворота», пройдіть до Національного музею історії України і почніть прогулянку алеєю звідти.
About the Author
